Компенсація моральної (немайнової) шкоди


Гончарук В.М. Помічник судді Уманського міськрайонного суду

Гончарук В.М. Помічник судді Уманського міськрайонного суду

Нині компенсація моральної (немайнової) шкоди набуває все більшої популярності і актуальності, саме тому ця тема має на меті збільшити правосвідомість і правову культуру громадян, зробити внесок до правової держави, у центрі уваги якої перебуває кожна окрема особа.

Всі права людини випливають їз властивої людській особі гідності, це передбачено Конституцією України, згідно з якою людини, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою суціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини – головним обов’язком держави.

Держава, в особі її органів, закріпила за собою обов’язок забезпечення прав і свобод людини, що дає можливість, у випадку порушення останніх, звернутися до суду з метою їх захисту та відновлення, а також за компенсацією моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням.

На сучасному етапі розвитку світової спільноти набуває особливої актуальності створення розвиненого механізму реалізації і захисту прав і свобод людини та безпосередньо на компенсацію моральної шкоди

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльність інших осіб.

Моральна шкода полягає:

  1. У фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
  2. У душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’я чи близьких родичів;
  3. У душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’зку із знищенням чи пошкодженням її майна;
  4. У приниженні честі. гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода – це втрати немайнового характеру, яка виражається у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності, прав споживача, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, що потребує додаткових зусиль для організації свого життя та при настанні інших негативних наслідків.

Судовій гілці влади надано виключні повноваження: захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб на відшкодування моральної шкоди. Стаття 3 ЦПК України, визначає що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За період життя, люди вступають в численні правові відносини, під час яких їм часто завдається моральна шкода. З тих чи інших причин вони не шукають правового засобу відновлення порушених прав і компенсації шкоди. Інститут відшкодування моральної шкоди містить процесуальний порядок по її відшкодуванню, першою стадією процесу є ініціативність (бажання) особи, права якої порушені, захистити свої права.

Найбільш ефективний юрисдикційний спосіб відшкодування моральної шкоди — звернення з позовом до суду про відшкодування моральної шкоди.

Нині позов про відшкодування моральної (немайнової) шкоди набуває все більшої популярності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін – це означає, що особа, права якої порушені, повинна довести суду ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вона має право на подання доказів їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Спори про відшкодування моральної шкоди підвідомчі місцевому суду, якщо однією із сторін у них є громадянин (фізична особа).

Можливість захисту прав у примусовому порядку. шляхом звернення із позовом до суду, обмежується позовною давністю – строком у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права чи інтересу.

Позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 129 ЦПК України. У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено: зміст позовних вимог, зазначення в чому полягає моральна шкода, викладено обставини по яких грунтуються позовні вимоги, якими саме неправомірними діями чи бездіяльністю завдана шкода, зазначення ціни позову (розмір відшкодування моральної шкоди в грошовій або іншій матеріальній формі) та доказів, що підтверджують позов.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом в кожному випадку індивідуально, залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погуршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування. Враховується стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Якщо заподіяно моральну шкоду спільно особами (взаємопов’язаними сукупними діями або діями з єдиним наміром), покладається солідарна відповідальність.

В інституті компенсації моральної шкоди існує прогалина в праві — питання розміру відшкодування такої шкоди, яке не вирішене в законодавчому порядку, тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, при вирішенні зазначених питань, індивідуально визначає розмір шкоди. Часто розмір моральної шкоди не відповідає вимогам розумності і справедливості, тому є необхідність законодавчого урегулювання розміру компенсації моральної шкоди. На мою думку можливо розмежувати види порушень, і залежно від видів встановити межі мінімального розміру немайнової шкоди, таким чином захистити порушені права та інтереси громадян, надавши пряме право на компенсацію моральної шкоди.

Так, суд у вироку зазначив: підсудний Б завдав потерпілій моральних і фізичних страждань, принизив її честь і гідність, „однак розмір моральної шкоди не може перевищувати 400 грн.” Обставини ж цієї справи такі: помічник оперуповноваженого В у службовому автомобілі насильно примусив гр. Г задовольнити статеву пристрасть неприродним способом. Потерпіла після цього мала намір покінчити життя самогубством.

Інший приклад: В з метою крадіжки відкотив мотоцикл на 300 метрів від будинку, де проживав його власник, і був затриманий. Мотоцикл одразу повернули власнику, який у позові визначив заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн., посилаючись на те, що нібито через вчинений щодо нього злочин він запізнився у військову частину на нараду, внаслідок чого постраждала його ділова репутація. Суд задовільнив позов частково, стягнув із засудженого 300 грн.

Із наведених прикладів видно, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи. Але у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, незалежно від майнової шкоди, крім випадку коли моральна шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, в такому випадку шкода може відшкодовуватися шляхом здійснення місячних платежів.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому доказуванню, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявністть причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.

При вирішенні питання компенсації моральної шкоди слід враховувати чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВР України, так як ст.9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України. Зокрема до них належать ратифікована ВР України Конвенція про захист прав людини та основних свобод, яка як і інші міжнародні договори, підлягає застосуванню при розгляді справ судами.

Отже, встановлена Конституцією та Законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому Пленум Верховного Суду України виніс постанову “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” для використання судами, адвокатами, юристами практиками.

При розгляді справ про відшкодування моральної шкоди суди виявляють і всебічно з’ясовують причини й умови, що призводять до порушення прав фізичних і юридичних осіб та заподіяння їм моральної шкоди, реагують на них окремими ухвалами.

Звертайтеся до суду за захистом своїх порушених прав і свобод, використовуйте своє законне право на компенсацію моральної шкоди, адже суд для людей а не люди для суду.

©  В. Гончарук

Один комментарий к статье “Компенсація моральної (немайнової) шкоди”

  1.  Ольшевский Виктор:

    Уважаемый В.М. Гончарук, я внимательно прочёл Ваше толкование на счёт компенсации морального (не имущественного)вреда. А как мне быть, если в мою квартиру был (в своё время, 01 марта 1995 г.) мошенническим путём ( регистрация фиктивного брака, азербайджанца с моей дочерью, состоял в законном браку в г. Баку)был прописан, зарегистрирован и которого я сумел выписать (выгнать) из квартиры только в 2013 году. Я высылаю Вам моё последнее обращение и думаю, что Вам станет всё ясно.ЕСЛИ ВАМ БУДЕТ ИНТЕРЕСНА и ПОЛЕЗНА ЭТА ИСТОРИЯ, Я ГОТОВ НА ВЗАИМНОСТЬ.или набираете в поиске мою информацию. там есть всё.УСПЕХОВ !!!
    Державна міграційна служби України
    Головне управління ДМС в Одеській області
    Пасулько Василь Васильович
    65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44

    Ольшевський Віктор Броніславович
    65111, пр. Добровольського 149 кор. 3 кв. 93
    Адреса для спілкування 65011, м. Одеса
    вул. Троїцька 34 кв. 21 т. 066-230-55-85
    З А Я В А
    щодо незаконного отримання паспорту громадянина України

    Я, Ольшевський Віктор Броніславович1936 р.н., вимушений звернутись із заявою до Головного управління ДМС в Одеській області з вимогою провести перевірку, щодо незаконного отримання паспорту Громадянина України братами Абасовими АКІФ Джамал огли 1967 р.н. та АСІФ Джамал огли 1978 р.н. які є громадянами іншої держави, а саме, Республіки Азербайджан.
    Перебуваючи на не законних підставах в м. Одесі у 1994 р. та тимчасово мешкаючи у нашої квартири, Абасов Акіф Д. огли від моєї дочки довідався, що отримано поштового листа з Німеччини, датоване від 19-12-1993 року у якому сповіщалося, що моя жінка Ольшевська Іриса Адамовна (німкеня) може бути прийнята на ПМЖ (постійне місце проживання) разом з нашою дочкою Вівчарук С.В. та ії дочкою Вівчарук А.М.
    Стверджую, що з цього часу Абасов Акіф Д. огли почав готувати свій план, щодо захвату нашої квартири, за вказаною вище адресою, знаючи, що я один залишаюсь проживати в цій квартирі. 10 лютого1995 року Суворовський РАГС реєструє шлюб Абасова А.Д. огли з моєю дочкою Вівчарук С.В. та 01-03-1995 р. отримує реєстрацію (прописку) за вище вказаною адресою. Хочу зауважити, що я дійсно давав свою згоду на прописку Абасова А.Д.огли, отримавши від нього заяву про те, що Абасов А.Д. огли не має претензій на житлову площу та майно, що знаходиться у квартирі, а також те, що він не буде звертатись до суду. Заява Абасова А.Д. огли14 лютого 1995 року було завірено нотаріусом Восьмої Одеської державної нотаріальної контори. Крім того, спілкуючись з паспортисткою Степановою Марією Яковлівною, ЖЄК № 96, я добре розумів, що іноземну особу можна було реєструвати тільки лише тимчасово, що й підтверджувала сама паспортистка, який не отримував права на житло та не стаючи у подальшому громадянином України, автоматично.
    До речі та відома, 27-06-1995 року Абасов А.Д. огли свій шлюб з Вівчарук С.В. розриває, але це йому не завадило прийняти участь у приватизації квартири за адресою проспект Добровольського 149 кор. 3 кв. 93 від 21 вересня 1995 року та отримати 23-01-1996 р. у подарунок 2/5 (дві п’яті) частки квартири від Ольшевської І.А. та Вівчарук С.В., які отримали 6000 $ від Абасова А.Д. огли
    22 січня 1996 року моя жінка, дочка та онучка були зняті з реєстрації, тобто виписані, але 26 січня 1996 року, як я довідався з часом, був зареєстрований за адресою моєї квартири Абасов АСІФ Джамал огли 27 січня 1978 р.н., молодший брат Абасова старшого, якого на той час навіть не було в Одесі, як студент Української Державної Академії зв’язку, якого я 2,5 роки (два з половиною) виписував з квартири, але який продовжував мешкати у моєї квартири після зняття з реєстрації.
    Після виїзду моєї родини до Німеччини 14 лютого 1996 р. у березні до Абасова А.Д. огли вночі приїхала його мати з дитиною на руках та його жінка з Азербайджану м. Баку для тимчасового проживання на період проведення операції його дружині, але не так сталося як гадалося і мене з часом родина Абасових зовсім вигнали з квартири, кажучи, що у тебе є дача то ж живи там.
    Жінка Абасова, Камалія Салман кизи, незаконно проживала в м. Одесі в моєї квартири. Абасов А.Д. огли зробив своїй жінці операцію і вона 20 листопада 1996 року народжує дитину, яка незаконно стає Громадянкою України, якої у українське свідоцтво про народження проставляють у м. Баку штамп: 06, Азербайджанская Республика. Государственный комитет по имуществу г. Баку, Насиминский р-н Приватизационный чек выдан, номер 56/2144 подпись должностного лица, дата: 02-05-1997
    Маючи реєстрацію на проживання в м. Одесі за адресою пр.. Добровольського 149 кор. 3 кв. 93 Абасов А.Д. огли звернувся до паспортистки ЖЄК № 98 Камінській Валентини Терентьевни, яка не мала жодного адміністративного та юридичного відношення до адреси моєї квартири, але яка взялася за протиправну справу, щодо видачі паспорту громадянина України Абасову А.Д. огли, який заповнив бланк Форма № 1 « заявление о выдачи паспорта », (не о замене паспорта,) а саме про видачу паспорта від 16 січня 1996 р. як Громадянина України, хоча насправді він обмінював свій паспорт серії 17-ЖГ № 631619 громадянина Республіки Азербайджан, йому виданий 19-05-1983 р. 3 відділом Насимінського РОВД м. Баку, та який був Абасовим А.Д. огли загублений, про що свідчить довідка із столу знахідок УМВС м. Одеси від 21-06-1994 року, що свідчить відповідь Одеської національної академії зв’язку від 07-12-2006 року за № 01-57-513 на адресу начальника відділу ВГіРФО підполковнику міліції О.М. Павленко.
    Заява Абасова А.Д. огли складена російською мовою та підтверджено сфальшованою довідкою МВДУ від 26-03-1996 года за № 186435, про належність до громадянства України особи без громадянства, що не пасує логіці та юридичної законності, що й було постановою апеляційного адміністративного суду визнано дії ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській обл., щодо складання висновку за № 186435 та довідки від 26 березня 1996 р. протиправними та їх скасовано.
    Таким чином Абасов А.Д. огли отримав через паспортистку Камінську В.Т. паспорт Громадянина України від 08-04-1996 року, не отримавши законним шляхом Громадянство України. Тобто, Абасов А.Д. огли на теперішній час має два паспорти: паспорт Громадянина України та паспорт Громадянина Республіки Азербайджан за свідченням довідкового відділу ,,Национальной паспортной системы ПРУ МВД АР значится прописанным в Насиминском районе г. Баку по адресу: ул. Джабиева, д. 20, кв. 59.,
    Имеет паспорт серии ХХVI-ЖГ за № 526684, выданный 19-м ОП Насиминского РУП от 13.01.1995 г.,, що підтверджено неодноразово з міністерства внутрішніх справ Азербайджанської Республіки, а саме, зам. Начальника ПРУ МВД АР полковника поліції Ф. Алиева, підтвердивши законність цього документу державною печаткою Республіки Азербайджан.
    . Мною, за моїм зверненням до представника МЗС України в м. Одесі 23 січня 2012 році за № 713/19-571/135 була отримана письмова відповідь з інформацією, щодо реєстрації розірвання шлюбу між А.Д. Абасовим та К.С. Гасимовою , яка зареєстрована 27-10-2001 року реєстраційним відділом Насімінського району м. Баку. Тобто, цей документ з МЗС України підтверджує, що Абасов А.Д. огли перебував у законному шлюбі та не мав свідоцтва про розірвання свого шлюбу у 1994 році у якого вже була дитина у м. Баку від його жінки Абасової (Гасимова) Камалі Салман кизи від 09-12-1994 р.н. Абасова Хагигят Акіф гизи.
    У запису акту про одруження № 97 від 10 лютого 1995 року п. № 6 відсутнє громадянство Абасова А.Д. огли, також п. № 16 вказано запис ,, Свідоцтво про розірвання шлюбу,, а/з 416 від 07-09-1994 р. Насимінського в/рагс м Баку – є сфальшована, п.11 ,, місце постійного проживання,, вказано Україна Манежна 2, гуртожиток – що також є – брехня. Там він не мав реєстрації на час реєстрації шлюбу.
    Також у запису акта про одруження № 489 від 13 липня 2002 року ( у відомостях про осіб, що одружуються) між Абасовим АКІФ Джамал огли та громадянкою Гасимовою — Абасовою Камалі Салман гизи ( своєю рідненькою жінкою) п. 13 зазначено: Свідоцтво про розірвання шлюбу відділом реєстрації актів громадянського стану Насімінськиого району м. Баку актовий запис № 416 від 07-09-1994 р.
    Гасимова Камалі Салман кизи представила довідку № 24 від 22-04-2002 року запису акта про шлюб видану відділом ЗАГС м. Сізань Азербайджанської Республіки. ПЕЧАТКА підпис М.В.Тормоса
    З одержаної відповіді від 02-09-2005 р. за № 09-В-1206 за підписом начальника Одеського обласного управління юстиції М.М. Лісогору. Актовий запис свідчить про те, що Абасов А.Д. огли на час реєстрації шлюбу не перебував у громадянстві України. Для реєстрації шлюбу громадянином Абасовим А.Д. огли був представлений паспорт ХУП-ЖГ № 631619, виданий Насімінським ВВС м. Баку 19-05-1983 р., який вже на той час мав новий паспорт від 13-01-1995 р.
    Своє громадянство Республіки Азербайджан підтверджує сам Абасов А.Д. огли своєю заявою від 26-08-1993 року на їм я академіка І.П. Панфілова національної академії зв’язку ім. А.С. Попова, вказуючи адресу свого проживання м. Баку вул.. Джабіева 29 кв. 59 . .. Посилаючись до вище викладеного я мушу стверджувати про те, що Абасов А.Д. огли шляхом дачою хабарів, шахрайства, підробки документів, реєстрацією недійсного шлюбу скоїв злочин з ціллю привласнення квартири та отримання паспорту громадянина України.
    Таким чином протиправні дії Абасова А.Д. огли, щодо отримання паспорту громадянина України шахрайським шляхом підпадають під дію ст. ст. 190 КК Украіни: П Р О Ш У:
    Вилучити з обігу паспорти у братів Абасових АКІФ Джамал огли та у АСІФ Джамал огли, також вирішити питання їх депортації за кордони України, нашої Вітчизни, так як не можна бути громадянином України, отримавши паспорт шахрайським шляхом.

    Всі документи про вище викладене є у департаменту міграційній службі м. Одеси.

    ______________ Ольшевський В.
    2 червня 2015 року

Комментировать